Диктори, носії італійської мови

Чао, белла! До речі, дорога Італія, це – поки що чи привіт? Загадки мови італійської.

3 столові ложки солі і смерть готова зазирнути у вічі. Тільки такі асоціації згадуються чомусь, коли дізнаєшся, що 3000 тисячі! 3000 тисячі слів треба вивчити, щоб більш-менш спілкуватися в Італії на мінімалках.

Смерті подібно багатьом з нас вчити мову або щось кардинально нове і те, що відрізняється від повсякденної рутини. Але на горизонті маячить легким бризом упевненість ходи від стегна в гарній країні, де ти розумієш, що про що і по чому. Якщо ж ви на повну звикли викладатися, то 270 000 слів мріють затишно вміститися у вашій розумній головушці. Ви не з того числа?

Кріблє. Краблє. Бумс! Піца. Спагеті? Капучино!

Ось 3 слова, які ви вже вивчили та знаєте, так що початок покладено. А якщо покопатися, мамо міа, тобі там і браво-білісімо, макарони, мафія, а якщо торкнутися музичної тематики, то голова йде обертом від фортепіано, сольфеджіо, сонат та сопрано. Що цікаво, старше покоління, яке впевнено може почати співати пісню: "Уно уно уно ун моменто", демонструючи таку різнобічність і бравіруючи показним поліглотством початкового рівня, дуже здивуються, дізнавшись, що нічого спільного з італійською мовою цей твір не має. Лише майстерний, авторський стіб «а-ля Італія».

Коли вульгарний – не образа.

Напевно не залишилося людей, які не знають, що італійська мова - одна з найкрасивіших і наймелодійніших, але це прикре непорозуміння цієї ж секунди зведено нанівець, якщо раптом ви не в темі. Визнана першість за красою веде свій літопис з латині вульгарної (чи варварської) після розпаду Римської імперії. Іншими словами, народна мова латинів лягла в основу спілкування, витіснивши класичну літературну латину (офіційно визнаною у Ватикані) і ставши прабатьком романських мов. Але Тибр не обмежував межі імперії та з гнізда випурхнули вільними птахами її варіанти, розширюючись разом із територіальними претензіями. Як завжди це буває, десятки діалектів влаштували битви за право бути єдино важливим і навіть досі існує думка, що вони цілком можуть бути самостійними мовами.

Данте Аліг'єрі остаточно поставив усі крапки у суперечці, використовуючи для своїх творів маловідомий тосканський діалект, який лише через 500 років стане загальнонародним представником мови Італії. Хм. І не така вже вона і вульгарна, ця давня латина, якщо зараз італійська мова значиться в п'ятірці популярних.

Ось коли простота краща за крадіжку.

Рідною вважають її відносно невелика кількість людей (у світовому масштабі 63 мільйони - порошинка проти мільярда китайців), проте чомусь вона страшенно популярна, може, тому що легка у вивченні? Чим простіше – тим краще, а отже, надії підкорити її не марні. Грубо кажучи, що бачу, то читаю, тобто, завчені правила будуть інтуїтивно спрацьовувати, а винятки, якими такі багаті деякі мови (прямо ось ця і рясніє), не зіб'ють з істинного шляху користолюбця, який прагне стати володарем знань.

Гра на виліт чи хто кого.

Когнітивний дисонанс – це коли ти бачиш двох італійців, які ведуть розмову і стримано стоять по стойці, руки по швах, легка посмішка. Нонсенс. З іншого боку, пам'ятається, Дон Корлеоне у фільмі не дуже руками розмахував. Чи птахові високого польоту негідно миготіти?

Образи й персонажі літературні, таки, витісняються життям, але нам, як людям причетним до світу звуку, пристрасно хотілося б зазирнути за лаштунки, ну, ок, які там лаштунки у дикторів? Звуконепроникні, звукопоглинальні, маленькі або не дуже кабінки, студії для запису голосу в Італії. Як стоїть диктор? Як читає? Руками махає? А головою?

Навіть всі жарти є з приводу мови жестів,

Нереально, коли від тебе - зазвичай темпераментної та емоційної в житті особистості, потрібно не просто виразно читати, але ще при цьому стояти дерев'яним бовванчиком. Передача емоцій так чи інакше страждає. Так що перемагає той, хто може приборкати свого демона жестів або доведеться пристосовувати студію під зірку, що приходить аби насолодитися експресією тексту повною мірою.

Фініта ля комедія.

І вже за традицією, як завжди, збираємо свою колекцію «цікавостей» мови – ми писали про звернення до жінки у статті про турецьку мову та в Італії діє такий самий принцип. Жінка по-італійськи - donna, але так не скажуть - вбивчий погляд очима забезпечений, а ось signora буде сприйняте люб'язно. І так, вітатися і прощатися в цій прекрасній країні ви можете одним і тим самим словом. Ciao!

P.S.
Ну а як же тема підкорення мешканців країни арсеналом з одного слова? Є тут тямущі та обізнані? Тоді, увага! "Намасте" вам ні про що не говорить? Так, це вона сама – Індія. Біла людина скаже, як обдарує рупією. А натомість ловіть посмішки, увагу і найжвавіший інтерес!

Автор статті, координатор проектів, копірайтер, диктор: Вотякова Наталя.
Facebook
Youtube пейліст